👉ПІДРУЧНИК
6 листопада
Тема уроку: Проєктування виробу. Розробка ескізу ключниці
29. 10. Домашнє завдання: читати параграф 7, стр.37-40
15 жовтня
Практична робота "Створення сердця з паперу"
послідовність виконання практичного завдання за посиланням👇
8 жовтня
Метали та їхні властивості
переглянути відео
прочитати параграф №5
01.10.25
Основи матеріалознавства
практич
Практичне завдання: створити листівку за зразком (або за власною фантазією)
Д.з. проаналізувати параграф 4
24 вересня
Контрольна-діагностична робота
Тест. Основи проєктної діяльності.Фантазування
1. Скільки основних етапів (розділів) включає в себе проєкт?
а) 3
б) 2
в) 1
г) 4
2. Слово "проєкт" в перекладі з латинської - це ....
а) готовий виріб
б) "кинутий вперед задум"
в) собівартість виготовленого виробу
г) опис виробу
3. Що включає в себе організаційно-підготовчий етап
а) виготовлення виробу
б) обґрунтування теми проєкту
в) формування мети та завдань
г) організація творчих виставок
4. Що таке фантазування?
А) поринання у фантазії, мрії
Б) опис реальних явищ, подій, фактів
В) чиєсь глибоке переконання
Г) вигадування того, чого немає в дійсності
5. Запишіть 4 основні етапи ви проєктувальної діяльності
6. Де можна застосовувати фантазування?
А) під час лікування певної хвороби
Б) машиністам залізничного транспорту під час руху поїзда
В) вигадуючи сюжет історії
Г) у живописі
7. Метод фантазування полягає в:
А) уявленні образу зовсім нового об’єкта, або, навпаки, уже існуючий об’єкт уявно переноситься в інші умови
Б) поліпшенні виготовлення цукерок
В) зображенні об'єктивно існуючої дійсності
Г)забезпеченні коштами, фінансами кого- чи що-небудь
8.
10 вересня
Класна робота
Етапи проєктування.
Використання методу фантазування під час
створення виробу.
Практичне завдання: намалювати методом фантазування будинок
(фото надіслати )
11 травня
Красна робота
Догляд за рослинами. Практичні поради
переглянути матеріал👇
Як підготувати горщик для пересаджування рослини
Горщики відрізняються за розміром, матеріалом і наявністю дренажного отвору. Для правильного підбору горщика необхідно з’ясувати наступне.
Горщики відрізняються за розміром, матеріалом і наявністю дренажного отвору. Для правильного підбору горщика необхідно з’ясувати наступне.
Що саме вам потрібно: вазон чи кашпо?
Зображення 1.
Горщики для квітів можуть бути різних форм і різного розміру
Вазон (горщик) — це ємність, куди саджають рослину.
Горщик має бути практичним, достатнього розміру для розвитку кореневої системи і мати декілька отворів на дні. Завдяки цьому вода не буде застоюватись, а коріння дихатиме та вбиратиме необхідну кількість води з підставки.
Кашпо — це ємність, у яку ми ставимо горщик.
Часто рослини саджають відразу в кашпо. Таку рослину не можна багато поливати. Адже зайвій воді немає куди дітися. Якщо захочеться віднести рослину в душ, землю доведеться закрити пакетом.
Вирощування в кашпо вимагає досвіду та інтуїції.
Для рослин, які дуже люблять вологу, продаються горщики з автополивом. У такому горщику є окремий резервуар із водою, за рахунок якого рослина постійно зволожується.
Горщики для квітів можуть бути різних форм і різного розміру
Вазон (горщик) — це ємність, куди саджають рослину.
Горщик має бути практичним, достатнього розміру для розвитку кореневої системи і мати декілька отворів на дні. Завдяки цьому вода не буде застоюватись, а коріння дихатиме та вбиратиме необхідну кількість води з підставки.
Кашпо — це ємність, у яку ми ставимо горщик.
Часто рослини саджають відразу в кашпо. Таку рослину не можна багато поливати. Адже зайвій воді немає куди дітися. Якщо захочеться віднести рослину в душ, землю доведеться закрити пакетом.
Вирощування в кашпо вимагає досвіду та інтуїції.
Для рослин, які дуже люблять вологу, продаються горщики з автополивом. У такому горщику є окремий резервуар із водою, за рахунок якого рослина постійно зволожується.
2. Яку обрати ємність для горщика?
Коріння рослини повинно вільно поміщатися в горщику, при цьому до стінок має залишатися по 2–5 сантиметрів з усіх боків. У занадто тісному горщику рослина не ростиме й буде постійно пересихати. А в занадто великому застоюватиметься вода, тож рослина може загнити. Від ґрунту до верхньої межі горщика має залишатися кілька сантиметрів, аби вода не переливалася через край. У деяких рослин коріння тягнеться вниз на кілька метрів. У цьому випадку потрібно дивитися на основну масу коріння. Занадто довге можна вкласти на дно кільцями чи підрізати.
Коріння рослини повинно вільно поміщатися в горщику, при цьому до стінок має залишатися по 2–5 сантиметрів з усіх боків. У занадто тісному горщику рослина не ростиме й буде постійно пересихати. А в занадто великому застоюватиметься вода, тож рослина може загнити. Від ґрунту до верхньої межі горщика має залишатися кілька сантиметрів, аби вода не переливалася через край. У деяких рослин коріння тягнеться вниз на кілька метрів. У цьому випадку потрібно дивитися на основну масу коріння. Занадто довге можна вкласти на дно кільцями чи підрізати.
Який матеріал горщика найкращий?
Зображення 3.
Матеріали, з яких виготовляють горщики, можуть бути найрізноманітнішими
Матеріали, з яких зроблені горщики, можна розділити на водопроникні та водонепроникні. Так, наприклад, глиняний горщик дихає всією поверхнею, випаровує воду стінками. Він підійде рослинам, земля в яких не повинна бути постійно вологою: кактусам, фікусам, монстерам, епіпремнумам, філодендронам, сансев’єріям, деяким орхідеям.
Водонепроникні матеріали — пластик і кераміка. Такий горщик випаровує воду лише зверху, ґрунт у ньому довше залишається вологим. У цих горщиках простіше вирощувати калатеї, папороть, бегонії, рослини, які цвітуть.
Скляні горщики краще використовувати лише для флораріуму з різнокольоровою галькою, бо земля всередині виглядає неестетично, на стінках швидко з’являються водорості та навіть грибок.
Горщики для рослин можна також виготовити власноруч із різноманітних матеріалів, надаючи нове життя старим речам.
Матеріали, з яких виготовляють горщики, можуть бути найрізноманітнішими
Матеріали, з яких зроблені горщики, можна розділити на водопроникні та водонепроникні. Так, наприклад, глиняний горщик дихає всією поверхнею, випаровує воду стінками. Він підійде рослинам, земля в яких не повинна бути постійно вологою: кактусам, фікусам, монстерам, епіпремнумам, філодендронам, сансев’єріям, деяким орхідеям.
Водонепроникні матеріали — пластик і кераміка. Такий горщик випаровує воду лише зверху, ґрунт у ньому довше залишається вологим. У цих горщиках простіше вирощувати калатеї, папороть, бегонії, рослини, які цвітуть.
Скляні горщики краще використовувати лише для флораріуму з різнокольоровою галькою, бо земля всередині виглядає неестетично, на стінках швидко з’являються водорості та навіть грибок.Горщики для рослин можна також виготовити власноруч із різноманітних матеріалів, надаючи нове життя старим речам.
Як правильно пересадити рослину?
Зображення 7.
Пересаджування рослин — дуже відповідальний процес
Пересадку краще робити з березня, коли рослина почала пускати нове листя і в неї попереду багато часу для росту. Восени та взимку (з жовтня до лютого) від пересадки зазвичай більше шкоди, ніж користі: рослини перебувають у стані спокою, сил відростити нове коріння в них недостатньо.
Традиційна пересадка кімнатних рослин полягає в тому, щоб акуратно забрати старий ґрунт, розкласти корені на гірці свіжої землі та досипати землю зверху. Дрібні та середні рослини пересаджують після покупки та щорічно весною.
Перевалка — ще один метод пересадки. Це варіант для лінивого: необхідно вийняти рослини зі старого горщика, не чіпаючи коріння, переставити в новий горщик та досипати землю зверху й скраю. Цей метод підходить для рослин із ніжним і тендітним корінням.
Часткове оновлення. Великим рослинам землю оновлюють частково: забирають верхній шар до коріння й досипають свіжої землі. По-перше, їх важко витягнути з горщика, по-друге, після пересадки вони можуть дуже стресувати та не триматися прямо без опори.
Догляд за рослиною після пересадки залежить від її особливостей. Рослини, які люблять сухість (драцени, юки, кактуси, сукуленти), не можна поливати відразу. Потрібно почекати декілька днів, щоб на корінні затягнулися ранки, і тільки після цього можна зволожити землю. Невибагливі тропічні рослини можна поливати відразу.
Практичне завдання: Підготувати повідомлення (написати в зошиті) по догляду за рослиною, яка найбільше тобі подобається.
13 квітня
Класна робота
Традиції споживання їжі в різних народів
Задання: Число та тему записати, прочитати уважно матеріал, виконати практичне завдання.Традиційна їжа народів світу
Погляньте на карту світу: скільки країн на ній! А народів, що населяють ці країни, ще більше. Так само, як існують національні особливості в архітектурі, музиці, одязі, існують і відмінності в національних кухнях.Традиційна їжа — це невід’ємна частина культури будь-якого народу. У світі існує величезне розмаїття страв і рецептів. Кожній національній кухні властиві свої особливості: використання певних продуктів і способи їхнього приготування; посуд, у якому подають їжу; національні традиції й навіть ритуали споживання їжі.
Пересаджування рослин — дуже відповідальний процес
Пересадку краще робити з березня, коли рослина почала пускати нове листя і в неї попереду багато часу для росту. Восени та взимку (з жовтня до лютого) від пересадки зазвичай більше шкоди, ніж користі: рослини перебувають у стані спокою, сил відростити нове коріння в них недостатньо.
Традиційна пересадка кімнатних рослин полягає в тому, щоб акуратно забрати старий ґрунт, розкласти корені на гірці свіжої землі та досипати землю зверху. Дрібні та середні рослини пересаджують після покупки та щорічно весною.
Перевалка — ще один метод пересадки. Це варіант для лінивого: необхідно вийняти рослини зі старого горщика, не чіпаючи коріння, переставити в новий горщик та досипати землю зверху й скраю. Цей метод підходить для рослин із ніжним і тендітним корінням.
Часткове оновлення. Великим рослинам землю оновлюють частково: забирають верхній шар до коріння й досипають свіжої землі. По-перше, їх важко витягнути з горщика, по-друге, після пересадки вони можуть дуже стресувати та не триматися прямо без опори.
Догляд за рослиною після пересадки залежить від її особливостей. Рослини, які люблять сухість (драцени, юки, кактуси, сукуленти), не можна поливати відразу. Потрібно почекати декілька днів, щоб на корінні затягнулися ранки, і тільки після цього можна зволожити землю. Невибагливі тропічні рослини можна поливати відразу.
Традиційна їжа — це невід’ємна частина культури будь-якого народу. У світі існує величезне розмаїття страв і рецептів. Кожній національній кухні властиві свої особливості: використання певних продуктів і способи їхнього приготування; посуд, у якому подають їжу; національні традиції й навіть ритуали споживання їжі.
Зображення 1.
Традиційна їжа народів світу. Європейська класична страва — курячі стейки з овочами
Традиційна їжа народів світу. Європейська класична страва — курячі стейки з овочами
На нашій планеті живе така кількість різних народів, що скласти єдину книгу кулінарних рецептів і традицій — завдання нездійсненне. Найчастіше національні кухні виділяють за географічним принципом.
Європейці споживають різноманітну їжу, але найпопулярнішими є м’ясо, птиця та овочі.
Молочні продукти, вироби з борошна і круп також посідають важливе місце в раціоні.
У країнах Близького Сходу надзвичайно популярні крупи та бобові, із яких готують більшість традиційних страв. У цих країнах живуть переважно мусульмани, тому з-поміж м’яса вибирають баранину, курятину та яловичину.
Різноманіття овочів незначне через посушливий клімат, проте багато фруктів. Страви в цих країнах часто гострі, з великою кількістю спецій, трав та прянощів.
У традиційній кухні Далекого Сходу віддають перевагу свинині та птиці. Надзвичайно популярними є морські продукти, не лише риба, а й водорості, молюски тощо. Рис у цих країнах, фактично, став замінником хліба й подається до кожної страви.
Тут вирощують багато овочів та фруктів, особливо полюбляють бобові (сою, горох, спаржу).
Латиноамериканська кухня гаряча й пекуча, бо для приготування страв використовують багато перцю чилі та гострих соусів. У національних стравах країн Латинської Америки використовують боби, кукурудзу, м’ясо, рибу, птицю. Важливе місце посідають салати з овочів, головними серед яких є томати та перець. Дуже популярними є вироби з борошна — пшенично- го, кукурудзяного тощо.
Важливою складовою харчування людей північноамериканських країн, зокрема США та Канади, є «фаст фуд» — картопля, м’ясні продукти швидкого приготування.
Надзвичайно популярними також є курятина та яловичина, кукурудза, боби, сири, макаронні вироби, вироби з борошна, риба та молюски. Серед овочів переважають солодка картопля (батат), томати, огірки й селера.
На нашій планеті живе така кількість різних народів, що скласти єдину книгу кулінарних рецептів і традицій — завдання нездійсненне. Найчастіше національні кухні виділяють за географічним принципом.
Європейці споживають різноманітну їжу, але найпопулярнішими є м’ясо, птиця та овочі.
Молочні продукти, вироби з борошна і круп також посідають важливе місце в раціоні.
У країнах Близького Сходу надзвичайно популярні крупи та бобові, із яких готують більшість традиційних страв. У цих країнах живуть переважно мусульмани, тому з-поміж м’яса вибирають баранину, курятину та яловичину.
Різноманіття овочів незначне через посушливий клімат, проте багато фруктів. Страви в цих країнах часто гострі, з великою кількістю спецій, трав та прянощів.
У традиційній кухні Далекого Сходу віддають перевагу свинині та птиці. Надзвичайно популярними є морські продукти, не лише риба, а й водорості, молюски тощо. Рис у цих країнах, фактично, став замінником хліба й подається до кожної страви.
Тут вирощують багато овочів та фруктів, особливо полюбляють бобові (сою, горох, спаржу).
Латиноамериканська кухня гаряча й пекуча, бо для приготування страв використовують багато перцю чилі та гострих соусів. У національних стравах країн Латинської Америки використовують боби, кукурудзу, м’ясо, рибу, птицю. Важливе місце посідають салати з овочів, головними серед яких є томати та перець. Дуже популярними є вироби з борошна — пшенично- го, кукурудзяного тощо.
Важливою складовою харчування людей північноамериканських країн, зокрема США та Канади, є «фаст фуд» — картопля, м’ясні продукти швидкого приготування.
Надзвичайно популярними також є курятина та яловичина, кукурудза, боби, сири, макаронні вироби, вироби з борошна, риба та молюски. Серед овочів переважають солодка картопля (батат), томати, огірки й селера.
Культура споживання їжі в різних народів
Споживання їжі має характерні особливості в різних країнах. Пригадайте щире грузинське застілля або французьку кулінарну вишуканість. Традиції споживання їжі можна умовно поділити за географічним принципом: європейські, азіатські, традиції країн Північної та Південної Америки тощо.
Культура Європи розвивалася протягом багатьох століть разом із традиціями споживання їжі. Європейці були чи не найпершими, хто почав використовувати столові прибори. Європейську культуру споживання їжі вважають класичною.
У різних частинах Європи манери за столом можуть відрізнятися, але є загальні універсальні правила, які збереглися дотепер. Саме ці правила є базовими в нашому повсякденному житті та на ділових прийомах.
У багатьох країнах світу й досі традиційним є споживання їжі руками. Але на Близькому Сході та Індії в жодному разі не можна їсти лівою рукою, бо вона вважається «брудною» й асоціюється із життєвими негараздами. Зазвичай тут страви сервірують на килимі або на низькому столику, а гості сідають навкруг частування.
Особливі застільні традиції існують на Далекому Сході. Приготування й споживання їжі для китайців і японців є частиною їхньої філософії. Головне —досягти в стравах гармонійного поєднання продуктів: смаків, запахів і навіть кольорів. Тут існують складні традиційні церемонії споживання їжі та напоїв. А страви їдять зі спеціального посуду за допомогою бамбукових паличок.
Споживання їжі має характерні особливості в різних країнах. Пригадайте щире грузинське застілля або французьку кулінарну вишуканість. Традиції споживання їжі можна умовно поділити за географічним принципом: європейські, азіатські, традиції країн Північної та Південної Америки тощо.
Культура Європи розвивалася протягом багатьох століть разом із традиціями споживання їжі. Європейці були чи не найпершими, хто почав використовувати столові прибори. Європейську культуру споживання їжі вважають класичною.
У різних частинах Європи манери за столом можуть відрізнятися, але є загальні універсальні правила, які збереглися дотепер. Саме ці правила є базовими в нашому повсякденному житті та на ділових прийомах.
У багатьох країнах світу й досі традиційним є споживання їжі руками. Але на Близькому Сході та Індії в жодному разі не можна їсти лівою рукою, бо вона вважається «брудною» й асоціюється із життєвими негараздами. Зазвичай тут страви сервірують на килимі або на низькому столику, а гості сідають навкруг частування.
Особливі застільні традиції існують на Далекому Сході. Приготування й споживання їжі для китайців і японців є частиною їхньої філософії. Головне —досягти в стравах гармонійного поєднання продуктів: смаків, запахів і навіть кольорів. Тут існують складні традиційні церемонії споживання їжі та напоїв. А страви їдять зі спеціального посуду за допомогою бамбукових паличок.
Українська національна кухня
Зображення 10.
Борщ — найбільш відома у світі страва української кухні
Українська національна кухня відома далеко за межами нашої країни. Деякі страви, наприклад борщ і котлета по-київськи, є в меню ресторанів різних країн світу.
Популярний в Україні борщ має до 30 різновидів (полтавський, чернігівський, київський, львівський тощо).
Для приготування борщу використовують близько 20 різних продуктів, що й визначає його чудовий смак. Борщ зазвичай готують на м’ясному бульйоні зі свіжих овочів і заправляють товченим салом із часником і петрушкою. Поєднання цих продуктів надає борщеві дивовижного аромату й смаку.
Опис української кухні був би неповним без сала. Українці іноді жартують: «Сало — наша національна гордість». Тонкий шматочок сала, покладений на шматочок чорного хліба з часником і сіллю, — бездоганне поєднання.
Національними українськими стравами є вироби з прісного тіста: вареники, галушки, лемішки, гречаники. Традиційно вареники начиняють вишнями, сиром, капустою, картоплею зі шкварками. Улюбленими стравами є також сирники, налисники, голубці, печені ковбаси.
А традиційні напої — запашний узвар та компоти з ягід і фруктів.
Практичне завдання
Працюємо творчо й самостійно
Знайдіть у додаткових джерелах інформацію про особливості споживання їжі в різних куточках України. Підготуйте мінідоповідь або презентацію, проілюструйте її зображеннями, цікавими фактами тощо.
Борщ — найбільш відома у світі страва української кухні
Українська національна кухня відома далеко за межами нашої країни. Деякі страви, наприклад борщ і котлета по-київськи, є в меню ресторанів різних країн світу.
Популярний в Україні борщ має до 30 різновидів (полтавський, чернігівський, київський, львівський тощо).
Для приготування борщу використовують близько 20 різних продуктів, що й визначає його чудовий смак. Борщ зазвичай готують на м’ясному бульйоні зі свіжих овочів і заправляють товченим салом із часником і петрушкою. Поєднання цих продуктів надає борщеві дивовижного аромату й смаку.
Опис української кухні був би неповним без сала. Українці іноді жартують: «Сало — наша національна гордість». Тонкий шматочок сала, покладений на шматочок чорного хліба з часником і сіллю, — бездоганне поєднання.
Національними українськими стравами є вироби з прісного тіста: вареники, галушки, лемішки, гречаники. Традиційно вареники начиняють вишнями, сиром, капустою, картоплею зі шкварками. Улюбленими стравами є також сирники, налисники, голубці, печені ковбаси.
А традиційні напої — запашний узвар та компоти з ягід і фруктів.
Практичне завдання
Працюємо творчо й самостійно
Знайдіть у додаткових джерелах інформацію про особливості споживання їжі в різних куточках України. Підготуйте мінідоповідь або презентацію, проілюструйте її зображеннями, цікавими фактами тощо.
6 квітня
Класна робота
Культура споживання їжі. Етикет за столом.
з часом прагнення до зручності та краси перетворило просте споживання їжі на справжню культуру. Культура споживання їжі — це правила приготування та подачі страв, уміння користуватися столовими приборами, правила поведінки за столом. Усе це допомагає зробити процес споживання їжі зручним і естетичним.Поняття про столову білизнуСтолова білизна — це серветки, рушники та скатертини, що є невід’ємною частиною культури споживання їжі.
Скатертина — важливий елемент сервірування столу. Форма скатертини має відповідати формі стола й може бути круглою, прямокутною, квадратною або овальною. Скатертини бувають однотонні, вишиті, оздоблені мереживом тощо. На свята стіл найчастіше застеляють білою скатертиною, а традиційним для українського столу є використання замість скатертини вишитих рушників.
Серветка — неодмінний предмет сервірування столу. Адже без серветки неможливо дотриматися чистоти та охайності за столом. Серветки бувають полотняні й паперові.
Акуратно та красиво складена серветка прикрашає стіл. Існує багато способів складання серветок, наприклад, у вигляді факела, намету, віяла тощо.Види посуду та його призначенняСтоловий посуд — це посуд, призначений для подавання та споживання страв.
Столовий посуд виготовляють із різних матеріалів: металу, пластмаси, скла, порцеляни тощо. Існує багато різновидів посуду, кожний із яких використовують відповідно до його призначення.
Для розміщення страв використовують тарілки, миски, блюда, салатниці, цукерниці тощо.
Для пиття користуються чашками, кружками, піалами, склянками, чарками, келихами тощо.
Залежно від призначення столовий посуд поділяють на посуд загального та індивідуального користування.
До столового посуду загального користування належать салатники, блюда, вази, соусники, супниці, маслянки, цукорниці, чайники, молочники тощо.
До столового посуду індивідуального призначення належать тарілки, чашки, склянки, піали, блюдця тощо.
Столова білизна — це серветки, рушники та скатертини, що є невід’ємною частиною культури споживання їжі.
Скатертина — важливий елемент сервірування столу. Форма скатертини має відповідати формі стола й може бути круглою, прямокутною, квадратною або овальною. Скатертини бувають однотонні, вишиті, оздоблені мереживом тощо. На свята стіл найчастіше застеляють білою скатертиною, а традиційним для українського столу є використання замість скатертини вишитих рушників.
Акуратно та красиво складена серветка прикрашає стіл. Існує багато способів складання серветок, наприклад, у вигляді факела, намету, віяла тощо.
Столовий посуд — це посуд, призначений для подавання та споживання страв.
Столовий посуд виготовляють із різних матеріалів: металу, пластмаси, скла, порцеляни тощо. Існує багато різновидів посуду, кожний із яких використовують відповідно до його призначення.
Для розміщення страв використовують тарілки, миски, блюда, салатниці, цукерниці тощо.
Для пиття користуються чашками, кружками, піалами, склянками, чарками, келихами тощо.
Залежно від призначення столовий посуд поділяють на посуд загального та індивідуального користування.
До столового посуду загального користування належать салатники, блюда, вази, соусники, супниці, маслянки, цукорниці, чайники, молочники тощо.
До столового посуду індивідуального призначення належать тарілки, чашки, склянки, піали, блюдця тощо.
Сервірування столу
Сервірування столу — це підготовка столу, за яким відбудеться частування. Воно передбачає правильне розташування столових приборів та інших столових предметів: скатертини, посуду, приборів, серветок.Розкладати столові прибори необхідно навколо основної тарілки згідно з порядком використання, розпочинаючи ззовні в напрямку до тарілки. Праворуч від тарілки — місце для ложки й ножа. При цьому ложку слід класти вигином униз, а лезо ножа має бути спрямоване в бік тарілки. Ліворуч від тарілки кладуть закусочну (салатну) виделку та виделку до основної страви зубцями вгору. Десертні столові прибори — маленьку ложечку та виделку — кладуть над тарілкою. Місце пиріжкової тарілки й ножа для масла — зверху ліворуч від основної тарілки.
Порядок використання приборів — починаючи з найдальших від тарілки.
Пам’ятаючи правила розміщення й використання приборів, людина вільно почувається за столом, а сервірування з величезною кількістю столових приборів не лякає її.Поняття про етикетЕтикет (від фр. еtiquette — етикетка, напис) — норми та правила, що відображають уявлення про чемну поведінку людей у суспільстві.
Щоб справити приємне враження, людина має знати й дотримуватися правил етикету в усіх сферах життя, а зокрема й правил поведінки за столом.
Основні правила поведінки за столом
- Сидіть прямо, невимушено, не розгойдуйтеся на стільці;
- серветку слід покласти на коліна;
- не варто поспішати швидко починати їсти, треба зачекати, поки страви подадуть усім гостям;
- не відмовляйтеся від запропонованої страви, краще попросіть маленький шматочок;
- не накладайте завелику порцію, навіть якщо вам сподобалася страва;
- виделку тримайте в одній руці, а ніж — у другій;
- під час їди не можна класти руки й лікті на стіл, а столові прибори — на скатертину;
- їжте не поспішаючи, беззвучно та спокійно;
- відкушуйте маленькими шматочками, не набиваючи рот їжею;
- після того, як ви закінчили їсти, покладіть прибори на тарілку паралельно один до одного;
Пройти тестування https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7525857
Порядок використання приборів — починаючи з найдальших від тарілки.
Пам’ятаючи правила розміщення й використання приборів, людина вільно почувається за столом, а сервірування з величезною кількістю столових приборів не лякає її.
Етикет (від фр. еtiquette — етикетка, напис) — норми та правила, що відображають уявлення про чемну поведінку людей у суспільстві.
Щоб справити приємне враження, людина має знати й дотримуватися правил етикету в усіх сферах життя, а зокрема й правил поведінки за столом.
Основні правила поведінки за столом
9 березня
Класна робота
Вибір та обгрунтування теми проекту (виду писанки).
Сучасна писанка в різних регіонах та країнах.
Оздоблення писанок сучасними матеріалами.
Про писанку,її символіка. Писанка у різних регіонах України👇
"Писанки" у різних країнах світу
ЯК написати писанку? Відео для початківців
Домашне завдання : Намалювати писанку методом фантазії
16-23 лютого
Класна робота
Як правильно використовувати побутову техніку для кухні.
Переглянути матеріал уроку👇 виконати практичне задання в кінці відео.
9 лютого
Практична робота
Технологія приготування будербродів.
Завдання: переглянути уважно відео
Практичне завдання: приготувати бутерброд та
надіслати фото😉
1 лютого
25 січня
Техніка Айрис фолдінг.
Завдання: переглянути відеоролик, намалювати власну схему
айріс фолдінг
Зразки схем: 
15 грудня
Класна робота
Страви української кухні
переглянути відео та написати в зошиті рецепт улюбленої української страви. Фото надіслати.
1 грудня
Класна робота
Тримач для паперових рушників
(чисто та тему записати в зошиті)
.jpg)
.jpg)
На папері формату А4 або в зошиті накресли конструкцію тримача.За бажанням можно виготовити тримачдля паперових рушників.
.jpg)
.jpg)
3 листопада
Практична робота:
Обладнання і матеріали: листок паперу А4, лінійка, циркуль, олівець.
Послідовність виконання роботи:
1. На папері формату А4 або в зошиті розроби та накресли у масштабі 1:1 конструкцію кухонної дощечки (креслення виконай за малюнком або за власним задумом).
20 жовтня
Пройти тест до 21.10 15:00
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7198965
29 вересня
Контрольна-діагностична робота
Тест. Основи проєктної діяльності.Фантазування
1. Скільки основних етапів (розділів) включає в себе проєкт?
а) 3
б) 2
в) 1
г) 4
2. Слово "проєкт" в перекладі з латинської - це ....
а) готовий виріб
б) "кинутий вперед задум"
в) собівартість виготовленого виробу
г) опис виробу
3. Що включає в себе організаційно-підготовчий етап
а) виготовлення виробу
б) обґрунтування теми проєкту
в) формування мети та завдань
г) організація творчих виставок
4. Що таке фантазування?
А) поринання у фантазії, мрії
Б) опис реальних явищ, подій, фактів
В) чиєсь глибоке переконання
Г) вигадування того, чого немає в дійсності
5. Запишіть 4 основні етапи ви проєктувальної діяльності
6. Де можна застосовувати фантазування?
А) під час лікування певної хвороби
Б) машиністам залізничного транспорту під час руху поїзда
В) вигадуючи сюжет історії
Г) у живописі
7. Метод фантазування полягає в:
А) уявленні образу зовсім нового об’єкта, або, навпаки, уже існуючий об’єкт уявно переноситься в інші умови
Б) поліпшенні виготовлення цукерок
В) зображенні об'єктивно існуючої дійсності
Г)забезпеченні коштами, фінансами кого- чи що-небудь
8.
фото роботи надіслати т. 0508854672 або katyusha.sizonova@gmail.com
Д.з намалювати будинок методом фантазування
П’ятнадцяте вересня
Класна робота
Етапи проєктування. Послідовність роботи над
виконанням проєкту.
Використання методу фантазування під час
створення виробу.
Д.з намалювати методом фантазування будинок
(фото надіслати )
Восьме вересня
Класна робота
Тема уроку: Повторення техніки безпеки.
Що таке технологія.Основи проєктної діяльності.
Обладнання: зошит в клітінку 12-18 аркушів, ручка
Завдання: Передлянути відео та виконати завдання в кінці відео (скріншот виконаного завдання надіслати на Вайбер)
Немає коментарів:
Дописати коментар